ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ ВІД ГОЛОДОМОРУ

Згадайте нас – бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.

           Українською катастрофою ХХ століття називає сучасна громадська думка голодомор 1932 – 1933 років в Україні. з метою вшанування пам’яті загиблих від Голодомору 1932 – 1933 років, 23 листопада у закладі вчителем історії Жданюк Л.В. для учнів 5-9 класів було проведено урок пам’яті  «Запали свічу».  Цим заходом Лариса Василівна  змусила згадати кожного з присутніх про страшні часи Голодомору, задуматись над трагедією, що не минула майже жодну сім’ю українського народу. Педагог закликала присутніх зберігати в пам’яті і глибоко вшановувати тих людей, котрі пішли у вічність насильницькою, мученицькою смертю. Присутні вшанували пам’ять безневинно загиблих хвилиною мовчання. Рану в серці України, пов’язану з Голодомором 1932-1933 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя. Як пам’ять про ці страшні події, по закінченні заходу діти розділили між всіма присутніми хлібину. В ту  мить кожен школяр замислився про той непереборний жах, який охоплює людину в момент, коли дитина просить у матері їсти, а навіть малесенького шматочка хліба немає, про нестерпний біль від втрати рідних…

This entry was posted in Без рубрики. Bookmark the permalink.

Comments are closed.